Щоб у кімнатах перших поверхів підлоги не відволожувались, а дерев'яні балки і перекриття не загнивали, слід забезпечити хорошу вентиляцію підпілля. Це найлегше зробити
при стовбчатому фундаменті і легкому цоколі, наприклад з дощок. При стрічковому фундаменті і кам'яному цоколі в останньому передбачають спеціальні продухи, зроблені під шаром горизонтальної гідроізоляції цоколя. Крім того грунт основи під будинком треба покрити шаром піску товщиною 15-20 см (при сухих грунтах). Крім цього для зменшення впливу грунтової вологи, особливо при відтаванні грунту, його можна прикрити шаром руберойду і пригрузить зверху щебенем.
При цокольному перекритті по лагам, спираються на стовпчики на грунті, можна зробити тепле підпілля. Його висота має бути 15-25 см. При меншій погіршується його вентиляція, при більшій зростають тепловтрати. Цоколь, утеплюють по периметру внутрішньої сторони мінеральною ватою, керамзитом, шлаком. Таку конструкцію підпілля не можна зробити в неопалюваних в зимовий час будинках, оскільки взимку грунт буде промерзати і деформуватися разом з підлогою. У середній смузі підпілля повинно провітрюватися цілодобово. Як утеплювач використаний Термоліт. Можна утеплити підлогу першого поверху армопенобетонних плитами, що дозволяють зменшити трудомісткість зведення перекриття.
Зволоження конденсатом найбільш небезпечно для дерев'яних конструкцій, зокрема для дерев'яних балок, що спираються на кам'яні стіни. Тому найбільш підходящими перекриттями з дерев'яними несучими балками є ті, у яких є повітряний прошарок між накатом і підшивкою.
Часто в будинках роблять підвали. Їхні стіни поєднують із стрічковими фундаментами, а стелі з цокольними перекриттями. Стіни підвалу викладають з бутового каменю, цегли, бутобетону, а при влагонасищенних грунтах з монолітного бетону та залізобетону.